Діловий Вісник - журнал ТПП України 0 «ДІЛОВИЙ ВІСНИК» №  08(207), 2011
00
0
0

ФІЛОСОФІЯ ХЛІБА

Здавна хліб вважався символом багатства і благополуччя. Дослідники стверджують, що пшеницю, яка сьогодні є основною зерновою культурою у багатьох країнах світу та необхідним продуктом харчування для сотень мільйонів людей, почали вирощувати 10 тисяч років тому. З того часу неодноразово змінювались форми обробітку, виводились нові її сорти, вдосконалювались технології вирощування. Все це робилось і робиться з однією метою – збільшити врожайність.
Про вклад вітчизняних науковців у зернову скарбницю держави ми попросили розповісти директора Інституту фізіології рослин і генетики Національної академії наук України, академіка, Героя України Володимира МОРГУНА.

– Наша країна є одним із провідних виробників зернових культур. Але з різних причин увесь свій потенціал у цьому питанні не використовуємо. Підвищення врожайності має велике значення не лише в національному, а й світовому масштабі, зважаючи на зростання потреб людства у продовольстві. Ми повинні збирати стабільно не 40, а мінімум 80 млн. тонн зернових. Це наша своєрідна «нафта», якою можемо вигідно торгувати. Високі врожаї забезпечать нам економічне майбутнє та добробут. Як і в минулі роки, у «битві» за великий хліб головну роль відіграватимуть сорти та сучасні технології вирощування зернових.

Слід зазначити, що зростання валового збору зерна у світі на 60% відбулось завдяки впровадженню нових сортів. Тому основним напрямком наших селекційних досліджень є створення сортів із високим генетичним потенціалом продуктивності й якості.

Ми неодноразово переконувались, що саме від сорту значною мірою залежить урожайність зернових. Загальновідомо: хоч авіаційним пальним годуй «Запорожець», однак зі швидкістю 200 км/год. він не поїде, а «Мерседес» поїде. Якщо у сорт закладено генетичний потенціал високої врожайності, то він дасть відповідну віддачу. «Смуглянка» у сотнях господарств забезпечила врожай понад 100 ц/га, а є сорти, які жодного разу не дадуть більше 80 центнерів, навіть якщо їх молоком поливати.

Із численних сортів озимої пшениці, які вирощуються на наших полях, лише окремі мають генетичну здатність забезпечити отримання високих урожаїв – 100 і більше центнерів із гектара. Звичайно, у випадку дотримання належної технології. Про це свідчать результати випробувань.

Серед завершених розробок Інституту, що широко впроваджуються у виробництво і дають суттєвий економічний ефект, є нові, я б сказав унікальні, сорти м’якої озимої пшениці. Зокрема, «Володарка», «Фаворитка», «Смуглянка», «Золотоколоса» й інші, які відносяться до сортів високоінтенсивного типу. Вони мають високий генетичний потенціал зернової продуктивності. За останні роки при правильному мінеральному живленні генетика цих сортів забезпечує отримання рекордних урожаїв – від 100 до 132 ц/га.

Друга група сортів є універсальними у використанні. До них належать «Подолянка», «Трипільська», «Вінничанка» й інші. Потенціал їх урожайності – 100–114 ц/га. Вони особливі тим, що невибагливі, дають високі врожаї навіть при різних рівнях мінерального живлення.

Усі наші сорти занесені до реєстру сортів рослин України.

ЇЇ НЕДАРЕМНО НАЗВАЛИ «ФАВОРИТКОЮ»

Сорт озимої пшениці «Фаворитка» підтвердив на практиці свою назву. У 2009 році на Черкащині хлібороби з площі 136 га зібрали рекордний за всю багатовікову історію України урожай зерна – 131,8 центнерів з гектара. У вкрай засушливому 2007 році у господарствах Київської, Вінницької, Волинської, Дніпропетровської та Харківської областей урожай «Фаворитки» становив до 80 центнерів з гектара.

Вона відноситься до цінних сортів пшениць, має добрі борошномельні та хлібопекарські властивості. «Фаворитку» успішно використовують у Миколаївській, Запорізькій, Вінницькій, Черкаській, Київській, Чернігівській та інших областях.

Ми видали близько двох тисяч ліцензійних договорів на використання сортів у виробництві, що є суттєвим вкладом у зміцнення продовольчої безпеки країни. Кожного року передаємо суб’єктам господарювання 3–4 нових сорти пшениці. Не для красного слівця, а по правді скажу, що провідні аграрні господарства будують свій бізнес на наших сортах.

В Інституті спільно зі швейцарською фірмою «Сингента» створено «Клуб 100 центнерів», який по праву можна назвати школою передових агротехнологій.

ЗАРУБІЖНІ СОРТИ НЕ ВИТРИМУЮТЬ МОРОЗІВ

Наші сорти, порівняно з зарубіжними, стійкі до змін погодних умов. Зокрема, «Подолянка», «Снігурка», «Богдана» здатні вистояти й у сильні морози, й у посуху. Вони добре почувають себе та районовані в усіх трьох кліматичних зонах – Поліссі, Лісостепу і Степовій. Зарубіжні сорти озимої пшениці не витримують перепадів температур, особливо великих морозів, тому їх урожайність різко знизилася, а наші дають по 50–60 центнерів із гектара навіть за вкрай несприятливих погодних умов.

ОБҐРУНТОВАНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Із усіма господарствами, що висівають наші сорти, Інститут укладає договори. Суть їх полягає у тому, що залежно від типу ґрунту, його складу та кислотності ми даємо обґрунтовані рекомендації: які мінеральні добрива і в якій кількості потрібно вносити. Є поля, у структурі яких достатньо, наприклад, калію або магнію. Отже, немає необхідності вносити добрива з такими елементами. Перед тим як давати рекомендації, проводимо у лабораторії на спеціальному обладнанні аналіз ґрунтів.

ПРОГРАШНА ЕКОНОМІЯ

В умовах переходу виробництва на високоврожайні сорти озимої пшениці й інтенсивні технології їх вирощування дедалі більшого значення набуває комплексний захист посівів від бур’янів, шкідників і хвороб, які є причиною значних втрат зерна.

Деякі виробничники не дотримуються технологічних процесів, заощаджують кошти. В результаті отримують низький врожай і залишаються у програші.

У технологічному процесі особливу увагу необхідно звертати на застосування якісних, сучасних екологічно безпечних препаратів і забезпечити захист рослин від проростання до наливання зерна. Дотримання технології вирощування дасть змогу отримати добротний і, найголовніше, якісний урожай зерна. Це забезпечить прибуток і покращить конкурентоспроможність господарства, яке вживає зазначені заходи.

На жаль, в основному засоби захисту рослин наші господарства купують за кордоном. А це 350 млн. доларів. Невже вони зайві для нас? У Росії створена приватна компанія, що виробляє пестициди і має потужну державну підтримку. Більшість зароблених коштів залишається в країні. Крім того, виробляють пестициди у Китаї. Водночас швейцарська компанія «Сингента» побудувала завод у Польщі і тепер продає гербіциди та фунгіциди всім країнам СНД, у тому числі й нам. Декілька разів швейцарці робили спроби звести такого типу завод у нас, але через бюрократичні перепони їм це не вдалося. Хто від того виграв? Ми так точно ні.

Купуємо за валюту не лише засоби захисту рослин, а й насіння кукурудзи, соняшнику, ріпаку, вівса, овочевих культур. Хоча могли б забезпечувати господарства власним посівним матеріалом. Добре, що хоч насіння пшениці маємо власне.

Але є проблема з нашими патентами. Щоб зареєструвати вітчизняні сорти за кордоном, потрібні кошти. Держава їх не виділяє. За радянських часів цьому питанню приділяли значну увагу, тому такий сорт пшениці, як «Миронівська 808» поширювався по всій Європі, у Канаді. Нині керівництво країни прагне повернутися до того досвіду. Якщо вдасться це зробити, вийдемо на багатий світовий насіннєвий ринок. Адже сорти пшениці української селекції представляють великий інтерес у всьому світі. Зокрема, у Швейцарії, США й інших країнах. Можемо похвалитися, що за останні 3–5 років нашим сортам за морозо- і засухостійкістю, якістю й урожайністю немає аналогів у світі.

ПРОГРЕС І ПРОБЛЕМИ СЕЛЕКЦІЇ

Генетика та селекція, як науки, мають велике народногосподарське значення. Своїми революційними успіхами вони постійно привертають до себе увагу. Серед найважливіших факторів аграрного виробництва генетичне поліпшення рослин відіграє провідну роль. Маємо чимало прикладів, коли сорти відкривали цілу епоху новітніх технологій.

Вдумайтеся у небувалий прогрес світової селекції. Прийнявши на початку 20-го століття від народної селекції сорти злаків із урожайністю 7 ц/га, науковці до кінця минулого століття створили сорти з генетичним потенціалом продуктивності 100 ц/га.

Завдяки «зеленій революції», пов’язаній насамперед із відкриттям нових високоврожайних сортів зернових культур, вдалося запобігти вимиранню населення від голоду в Індостані.

В Україні традиційно маємо добрі традиції у селекції, відомі наукові школи, що отримали світове визнання.

Наукові розробки вітчизняних селекціонерів є вагомим вкладом у розвиток теорії та методів створення нового типу напівкарликових сортів озимої пшениці. Мексиканські її сорти, автором яких є Нобелівський лауреат Норман Борлауг, були непридатними для наших умов. Вони вимерзали, мали низькі хлібопекарські властивості. Тому потрібно було робити власну «зелену революцію». Понад двадцять років нам із колегами з Аграрної академії довелося працювати, аби отримати вітчизняні сорти напівкарликової пшениці.

Можу з гордістю заявити, що науковий рівень селекції озимої пшениці в Україні досить високий. Головним є те, що, незважаючи на навалу іноземних сортів, у переважній більшості посівні площі засіваються вітчизняними сортами пшениці.

Загалом становище селекції та насінництва по багатьох інших сільгоспкультурах викликає серйозну стурбованість. Відсутність протягом тривалого часу нормального фінансування призвела не лише до втрати позицій класичної селекції, а й змусила зупинити досить наукоємні роботи.

Дорогі зарубіжні селекційна техніка і прилади нині не постачаються селекційним установам, як це було у 70–80 роках минулого століття. Слабка матеріально-технічна база, безумовно, знижує ефективність селекційних результатів. Раніше сорти наших пшениць «Безоста 1» і «Миронівська 808» висівалися на значних площах за кордоном. Тепер спостерігається зворотній процес – витіснення із застосування вітчизняних сортами зарубіжної селекції.

На фоні світових досягнень українська генетика та селекція, на мій погляд, знаходяться у критичному стані. Говорячи про державне фінансування селекційних досліджень, ми повинні зважити на те, що в усьому світі селекція сама добре заробляє. Мова йде про повернення їй певної частки зароблених нею коштів, що надходять від реалізації, наприклад, зерна на внутрішньому та зовнішньому ринках.

Прийняті у нас закони про матеріальну винагороду за використання інтелектуальної власності (роялті) не діють повною мірою, що позбавило інститути основного джерела надходжень, а селекціонерів – матеріальної зацікавленості.

Значимість селекції для економіки країни дає нам право просити Уряд переглянути систему фінансування генетико-селекційних досліджень, які необхідно визнати державним пріоритетом найвищого рівня. Як засвідчує досвід, орієнтація на зарубіжні сорти зруйнує вітчизняну селекцію і завдасть великої шкоди економіці.

Сподіваюсь, Уряд розуміє важливість селекційних досліджень і необхідність їх підтримки.


Довідково

«Зелена революція» – комплекс змін у сільському господарстві країн, що розвиваються, з метою збільшення виробництва продовольчої продукції. Включає у себе активне виведення продуктивних сортів рослин, розширення іригації, застосування добрив, пестицидів і сучасної техніки.


Розмову вів Іван БАБЕНКО